Гвардіола – найвідоміший сепаратист у спорті. Підтримує незалежність Каталонії ще з юних років
Цікава сторона легендарного тренера.
Днями Пеп Гвардіола записав звернення до прем'єр-міністра Швеції, у якому просив цю країну підтримати визнання каталонської офіційною мовою ЄС. Це далеко не перший випадок, коли тренер «Сіті» висловлює свою громадянську позицію.
Хосеп один із найвідоміших у світі прихильників незалежності Каталонії, а серед місцевих сепаратистів є чимало його друзів.
Чому саме зараз Гвардіола заговорив про визнання каталонської мови
Не секрет, що Іспанія в етнічному плані є однією із найбільш строкатих країн у Європі – і це дуже серйозно впливає на внутрішню політику країни. В липні там відбулися чергові парламентські вибори, де більшість голосів здобула Народна партія Іспанії, відома своїми консервативними поглядами та відсутністю компромісів щодо поступок Каталонії. Однак навіть їхня коаліція з ультраправою Vox не дає достатньо голосів, аби сформувати уряд.
Чинному прем'єру Педро Санчесу, що є представником соціалістів, які програли вибори, конче треба заручитися підтримкою інших партій, аби залишитися при владі. Ось тут на арену знову виходять каталонці, які можуть дати Санчесу необхідні голоси, але натомість просять тотальної амністії для всіх сепаратистів, які організовували референдум про незалежність Каталонії у 2017 році. Для того, аби схилити їх на свій бік, Педро Санчес запропонував визнати каталонську (а також галісійську та баскську) офіційними мовами ЄС.
Уряд Іспанії запропонував оплачувати усі пов'язані зі цим витрати. В хід пішла важка артилерія – каталонці викотили звернення Хосепа Гвардіоли, який закликав уряд Швеції підтримати таке рішення.
Але самого авторитету Гвардіоли не вистачило: на зустрічі міністрів у справах Європи було вирішено, що надто дорого було б перекладати усі документи та виступи політиків ще на три мови. Іспанії було відмовлено, останньою статус офіційної в ЄС отримала хорватська, ще у 2013 році. Каталонці ж продовжують наголошувати, що їхньою мовою говорить 10 млн осіб, а це більше, ніж всі країни Балтії, або ж така країна, як Бельгія. Проте безрезультатно.
Юний Гвардіола цитував каталонського лідера та має напружені відносини із колишніми колегами по збірній Іспанії
11 липня 1961 року каталонська мова була заборонена у франкістській Іспанії. В цей же день була створена організація «Омніум культураль», що мала на меті захист і популяризацію каталонської мови. Деякий час вона теж була забороненою в Іспанії, але згодом виборола своє право на легальне існування. Членом цієї організації став Хосеп Гвардіола, який з юних років виступав за окремий статус Каталонії.
Коли у 1992 році «Барселона» виграла ЛЧ, 21-річний Пеп, тримаючи у руках трофей з Саньєрою (прапором Каталонії) на плечах, виголосив із балкона Палацу Женералітату всім відомі слова: «Громадяни Каталонії, нарешті він тут!».
Це було відсилання до знаменитого виступу колишнього лідера Каталонії Хосепа Тарделласа, який 38 років перебував вигнанцем у Франції, поки нарешті не закінчилася диктатура Франко. Повернувшись у Барселону, він почав свій виступ словами: «Громадяни Каталонії, нарешті я тут».
В тому ж році Пеп виграв Олімпійські Ігри зі збірною Іспанії, які теж проходили у Барселоні, але надалі натякав, що якби Каталонія мала свою збірну, визнану ФІФА, то грав би за неї, хоча й за Іспанію викладався на повну. З документального фільму Tocala otra vez, Pep («Зіграй знову, Пеп») стало відомо, що гравці тієї команди мають групу в Вотсапі, але Гвардіолу туди не запросили. Схоже, каталонець сприйняв це як натяк на його політичну позицію. Через це у нього навіть виникли непорозуміння із Сантьяго Канісаресом та Альфонсо Пересом.
«Група у Вотсап немає жодного відношення до політики. Я не міг запросити Гвардіолу у чат, бо я не маю його номеру, я не адміністратор. І Пеп немає Вотсапа», – відповідав Канісарес.
Набагато різкішим був Альфонсо Перес: «Не знаю, коли його мозок мутував. Його та тієї частини суспільства, яка стикається тепер із нами. Тоді, у 1992-му, він дуже мало говорив про політику, ми могли пожартувати. Він завжди тішився викликам до збірної. Після однієї з поразок ми плакали разом. Нині ми терпіти не можемо одне одного. Я втратив із ним зв'язок».
За каталонську збірну у Пепа є сім товариських поєдинків, а проти Бразилії у 2004-му він був капітаном своєї команди.
На початку 2010-х рух за незалежність Каталонії набрав нової сили – Гвардіола став одним з медійних лідерів
11 вересня щорічно у Барселоні відбувається традиційне свято «Ла Діада», яка вважається національним днем Каталонії. У цей день в 1714 році іспанський король Філіпп V завершив облогу Барселони, закінчивши тим самим історію Королівства Арагона та Каталонії.
У 2012 році святкування супроводжувалися багатолюдними виступами за незалежність Каталонії, на вулиці вийшло 1,5 млн людей. У відеозверненні з Нью-Йорку до жителів міста промовляв Пеп Гвардіола, який підтримав відокремлення Каталонії.
Парламент Каталонії у 2013-му призначив референдум про самовизначення. Іспанський парламент та Конституційний суд країни його заморозив, тож референдум перетворився в опитування. Пеп спеціально прилетів зі Мюнхена, аби віддати свій голос.
Із 2,25 млн людей, які проголосували, 80% висловились за незалежність Каталонії. Але треба сказати, що волевиявитись прийшло лише 37,1% жителів автономії – більшість просто проігнорувала сам факт такого плебісциту.
12 червня 2017 року тисячі людей зібралися в Барселоні поблизу фонтанів Монтжуїк та поруч із стадіоном імені Льюїса Купаньша, де зараз грає «Барселона». Льюїс Купаньш, між іншим, колишній лідер каталонського уряду, якого свого часу розстріляли франкісти, тож місце було дуже символічним.
Тут Хосеп Гвардіола виголосив промову іспанською, англійською та каталонською мовами, де запевнив, що референдум про відокремлення Каталонії повинен відбутися: «Ми будемо голосувати, навіть якщо Іспанія цього не хоче». Після цього поліція навіть додала його у список сепаратистів.
Референдум відбувся 1 жовтня, а явка становила 43,03% жителів Каталонії. Очікувано 90,18% висловилися за те, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки. Гвардіола проголосував через електронну пошту, коли був у Манчестері.
Уряд Іспанії не визнав жодних референдумів та ввів у Каталонії пряме управління, а багатьох сепаратистів було арештовано та оголошено в розшук. За декілька днів, після того, як «Сіті» здолав «Наполі» в ЛЧ, Пеп навіть присвятив перемогу арештованим сепаратистам.
Тоді ж Гвардіола почав носити на одязі жовту стрічку – символ прихильників незалежності Каталонії, а також вимога випустити з тюрми Жорді Куішара та Жорді Санчеса, яких звинувачують у спробі повалення конституційного ладу. В Англії до пори до часу на це дивилися крізь пальці, обмежуючись усними застереженнями.
Але взимку, якраз перед манчестерським дербі, за справу взявся Жозе Моурінью: «Знаю усі його почуття до своєї країни. Але переносити це у футбол... Я не знаю, які є правила щодо цього. Якщо правила дозволяють, він вільний громадянин – і може робити це, але я не впевнений, що правила допускають будь-які політичні меседжі. Це просто моя думка. Думаю, мені б нічого такого не дозволили».
Коли ФА почала розбиратися, Пеп знову вийшов зі стрічкою на матч Кубка проти «Вігана». Тренер захищався тим, що це не акція в підтримку незалежності, а знак підтримки тих, хто знаходиться в тюрмі.
Скандал сягнув піку, коли говорити почав керівник ФА Мартін Гленн: «Ми не хочемо бачити релігійні символи та ті символи, які можуть розділяти людей. Зірка Давида, свастика, серп та молот, фотографія Мугабе. Усього цього не треба. І якщо відверто, то жовта стрічка Гвардіоли – це політичний символ. Символ незалежності Каталонії. Можу вам сказати, що є безліч іспанців, не каталонців, яких це дратує. Будемо об'єктивні: маки – не політичний знак, жовта стрічка – політичний знак. Де провести кордон? Може нам ще треба дозволити символіку партії незалежності Великобританії? Або значок ІДІЛ?»
Пізніше Гленн перепрошував за такі різкі порівняння, а Гвардіола вирішив зняти стрічку, аби клуб штрафи не отримував. У лютому 2018-го в Барселоні поліціянти навіть обшукали особистий літак Гвардіоли – шукали лідера сепаратистів Карлеса Пучдемона. Обшук також провели в автомобілі Хосепа, де була його 9-річна дочка.
У каталонських сепаратистів знайшли російський слід, а Гвардіола підтримав Україну з перших днів війни
У 2021 році у низці іспанських ЗМІ та New York Times з'явилися фрагменти звіту іспанської поліції про листування найближчого соратника Пучдемона – Жозепа Алая. Звідти журналісти дізналися, про зв'язок Алая та його оточення із російськими політичними діячами Владиславом Сурковим та Євгеном Примаковим. Вони сприяли розповсюдженню проросійських наративів в каталонській пресі, а Пучдемону рекомендували не згадувати про Навального та не критикувати дії Лукашенка під час мітингів у Білорусі.
Сам Пучдемон, що не може в'їхати в Іспанію через потенційний арешт та є депутатом Європарламенту, ці обвинувачення відкинув, а всі репліки у листуванні свого колеги назвав вирваними з контексту.
Гвардіола, багато в чому завдяки Олександру Зінченко, від самого початку повномасштабного вторгнення підтримував Україну: «Український народ ніколи не забуде про те, що з ним зробили. Бути вдома, ходити до школи, їсти, вечеряти – за рішенням людини країна зруйнована. Уявіть себе у своїй країні. Людина приходить у ваш дім, нападає, вбиває сім’ю і друзів. Ти втрачаєш усе і змушений тікати в іншу країну. Це не було спричинене вами, мною чи кимось».
Через колишнього власника «Карпат» Олега Смалійчука Гвардіола отримав м'яч, яким грали у футбол українські військові. У відповідь він передав для наших солдатів м'яч із автографами гравців «Сіті».
Фото: Global Look Press/Matthias Oesterle, Eurosport
