Важкий старт «Канзас-Сіті», провал «Цинциннаті» та трагедія Роджерса. Огляд першого ігрового тижня НФЛ
Заявочка тижня: «Детройт» підтвердив міжсезонний хайп і переміг «Канзас-Сіті» у матчі-відкритті
В міжсезоння до «Лайонс» була особлива увага. Вони були однією з найхаповіших команд і всім було дуже цікаво спостерігати за цією трансформацією з аутсайдера на фаворита. З огляду на режим економії в «Міннесоті», зміну квотербека в «Грін-Бей» та те, що «Чикаго» – це «Чикаго», ЗМІ та фани ще до початку сезону назвали «Лайонс» чемпіонами Півночі НФК. За першим матчем було б одразу зрозуміло – чи виправданий цей хайп. Бо в суперниках «левів» був ніхто інший, як чинний чемпоін. Так от. Хайп виправданий.
«Детройт» одразу показав, що він буде саме тією командою, якою ви всі очікували – шаленою бандою, яка згодна на будь-який ризик. Назвіть хто ще буде розігрувати фейковий пант в першій чверті на власних 20-ти ярдах? «Лайонс» пофіг. Вони не просто успішно розіграли фейковий пант, а й занесли тачдаун в кінці драйву, який цей пант продовжив. «Детройт» не дивиться на авторитети і грає в своє задоволення. Джаред Гофф все ще релевантний. Напад все ще здатен прошивати будь-який захист. А оборона вміє тримати удар і готова підстрахувати своїх колег з атаки, коли їхній ризик не виправдовується. У «Лайонс» є свій стиль. І ця команда дійсно виглядає небезпечною.
Окремо варто зупинитися на новачках «Детройта». Багато хто критикував «Лайонс» за те, що вони витратили свої піки першого раунду на раннінбека Джаміра Гіббса та лайнбекера Джека Кемпбелла. Типу, це не гравці першого раунду і їх можна було б взяти пізніше. Що ж, Гіббс та Кемпбелл вже почали доводити, що вони варті своїх піків. Кемпбелл ідеально вписався в групу лайнбекерів «левів» і збив важливий пас Махоумса, яким не дав набрати «Чіфс» перший даун перед перервою. Гіббс мав найкращий показник набраних ярдів в середньому за виніс серед усіх раннінбеків в матчі і своїм виносом на 18 ярдів в кінці гри фактично поховав надії «Канзас-Сіті» на камбек.
Але ж не Гіббсом та Кемпбеллом єдиними! Інші новачки «Детройта» теж себе проявили. Сейфті Браян Бранч зробив пік-сікс, а атйт-енд Сем Лапорта прийняв всі 5 пасів, що йому кинули, і зробив ключовий блок під час переможного тачдауну Девіда Монтгомері. Новачки «Детройта» готові до НФЛ. І виглядає так, що кожен з них зробить значний внесок в загальний успіх команди.
«Канзас-Сіті» програли і це погано. Та не поразка має бентежити «Чіфс», а те, як вона сталась. «Вожді» навряд чи б програли цей матч, якби мали хоча б одного компетентного ресивера. Але виявилось, що окрім Тревіса Келсі паси ловити ніхто не вміє. Тайт-енд пропускав матч через травму коліна і напад «Канзас-Сіті» це відчув. Келсі ніхто не замінив. Ресивер №1 Скай Мур не прийняв жодного пасу. Ресивер №2 Кадаріус Тоні прийняв 1 пас на 1 ярд і зробив 3 дропи, один з яких перетворився на пік-сікс «Детройта». Якийсь результат показали Маркез Вальдес-Скентлінг та Джастін Вотсон, але їх прийоми не були ключовими. «Чіфс» несподівано для себе виявили, що навіть велетенського таланту Махоумса може бути недостатньо, якщо руки твоїх ресиверів ростуть з дупи. Звісно, що одна поразка – не привід для паніки. Але «вождям» щось треба робити зі своїм корпусом ресиверів.
Дебют тижня: Брайс Янг зіграв перший матч за «Кароліну»
В «Кароліні» офіцйно розпочалась нова ера. Квотербек-новачок Брайс Янг, заради якого «Пантерс» пішли на коштовний обмін із «Чикаго», дебютував за команду в грі регулярного сезону. Статистика була проти Янга. Квотербеки, яких обирали під першим загальним піком, не могли виграти свій дебютний матч в НФЛ вже 21 рік. Брайс продовжив цю серію до 22-х років.
Попри поразку, Янг в цілому виглядав непогано. Він робив помилки новачка. Брайс кинув два дуже схожих перехоплення і перекинув відкритого ресивера, який міг заносити легкий тачдаун. Але при цьому він також виконав парочку складних пасів на ресиверів під щільною опікою і зберігав спокій під пас-рашем «Фелконс». Янг кинув і свій перший тачдаун в НФЛ, виконавши швидкий пас на тайт-енда Хейдена Хьорста. Помітно, що з Брайса буде толк. Головне – не вимагати від нього всього і одразу.
В «Атланти» теж був свій хайповий дебютант. За «Фелконс» дебютував раннінбек Біжан Робінсон. І його дебют був більш вражаючим, ніж у Янга. Робінсон одразу показав себе гравцем подвійної загрози, набравши 56 ярдів землею і 27 пасом. Перший тачдаун в НФЛ у Біжана теж був на прийомі. Новачок виглядає готовим лідером для нападу «Атланти». І схоже, що саме йому на пару з колегою по бекфілду Тайлером Елджіром доведеться тягнути «Фелконс» на собі. Бо пасова гра «соколів» була у комі. Дезмонд Ріддер ледве перевалив за 100 ярдів пасом, а ресивер №1 Дрейк Лондон не прийняв жодного пасу. Що ж, Робінсон та Елджір схоже не проти бути робочими конячками «Атланти».
Провал тижня: «Цинциннаті» без шансів програли «Клівленду»
Перед початком сезону Джо Барроу підписав новий 5-річний контракт із «Цинциннаті», який зробив його найбільш високооплачуваним гравцем в історії НФЛ. Після цього фани «Бенгалс» очікували, що їх франчайз одразу візьме бика за рога і почне відпрацьовувати грошенята. Не так сталося, як гадалося. Матч проти «Клівленда» Джо, як і всі «Бенгалс», хоче забути якомога скоріше.
Проти «Браунс» Барроу провів свій статистично найгірший матч в кар’єрі. Квотербек вперше набрав менше 100 пасових ярдів. Джо просто не міг знайти свою гру. Він успішно кинув всього 14 пасів і лише один з них пролетів більше, ніж 10 ярдів. Сильна злива не полегшувала задачу Барроу, але навряд чи квотербек такого рівня може звинувачувати в своєму провалі погоду.
Зважаючи на страждання Барроу, «Бенгалс» намагались переключитись на виносну гру, але вона теж не працювала. «Тигри» за весь матч лише чотири рази зайшли на половину поля «Клівленда» і жодного разу не дійшли до червоної зони. Навіть попри те, що захист намагався створити для свого нападу сприятливі умови хоча б для одного результативного драйву. На рахунку оборони «Цинциннаті» перехоплення та вимушений фамбл. Але з цього «Бенгалс» не витиснули навіть 3 очки, бо Еван МакФірсон промазав філдгол. «Цинциннаті» отримали не відро, а цистерну холодної води собі на голову. Якщо вони вирішили, що їм вже гарантована корона Півночі АФК та путівка до плей-офф, їм краще позбутися цих думок та почати вкалувати.
«Клівленд» в нападі теж був далеким від ідеалу, але зі своїх можливостей витиснув максимум. Попри втрати і помилки, «Браунс» знаходили можливості дотягнути до червоної зони суперника. Дешон Вотсон організував два тачдауни, а Нік Чабб стабільно набирав потрібні ярди землею, дотягуючи команду принаймні до відстані філдгола. «Коричневі» тричі пробивали філдгол і реалізували всі три спроби. Що підтверджує правильність рішення франшизи випнути на мороз минулорічного новачка Кейда Йорка і довірити роботу перевіреному ветерану Дастіну Хопкінсу.
Успіху «Клівленда» суттєво посприяв і їх захист. «Браунс» в міжсезоння змінили координатора захисту і новопризначений Джим Шварц одразу показав плоди своєї роботи. Діфенсів-беки «коричневих» з’їли ресиверів «Бенгалс» і не давали їм жодного простору. Пас-раш постійно створював тиск на Барроу і двічі захисникам вдалось зробити сек. Визнанням майстерності захисту «Браунс» став викинутий «тиграми» білий прапор, коли вони зняли з гри більшість гравців основи у фінальній чверті і визнали відсутність шансів на камбек. Захист «Клівленда» занадто довго був їх слабким місцем. Цього сезону це може нарешті змінитися.
Домінація тижня: «Сан-Франциско» впевнено розгромив «Піттсбург»
Перший матч «Найнерс» мав стати тестом для відкриття минулого сезону – квотербека Брока Пердью. Футболіст майже всі міжсезоння лікував травму ліктя і попри те, що він встиг повністю відновитись до початку сезону, причини хвилюватися були. Але Пердью, як і вся команда «49х», швидко заспокоїли своїх фанів.
Пердью був майже ідеальним в своїй грі. Брок був спокійним, розважливим і методично знаходив своїх ресиверів пасами будь-якої дальності. Вже до перерви квотербек оформив 2 тачдауни, а «Сан-Франциско» вели з рахунком 20:0. Всі інші ключові особи «Найнерс» також виглядали чудово. Брендон Айюк прийняв всі 8 пасів і завершив гру із 129 ярдами в активі. Крістіан МакКефрі видав шикарний 65-ярдовий забіг для тачдауну і загалом набрав 169 ярдів. Цифри Дібо Семуела хоч і виглядали скромнішими (63 ярди без тачдаунів), але свій внесок в перемогу він теж зробив.
Захист «Сан-Франциско» не відставав від своїх колег з нападу. Вони влаштували жорстку прогулянку для Кенні Пікетта і компанії. Оборона «Найнерс» зробила 2 перехоплення, 5 секів і не давала «Стілерс» вийти в плюс за ярдами аж до самої перерви (результат нападу «сталеварів» на перших п’яти драйвах – мінус 9 ярдів). «Сан-Франциско» показали тотальну домінацію і виглядають ранніми фаворитами Національної конференції.
Якщо гра «Сан-Франциско» була ідеальною, в «Піттсбурга» було все навпаки. Їх напад був розчавлений і не міг заробити перший даун до останньої хвилини другої чверті. Пікетт виглядав розгубленим і швиряв паси куди завгодно, але не в руки своїх ресиверів. Виносна гра була виключена і окрім одного вдалого виносу на 24 ярди нічого не показала. Захист «сталеварів» теж був безпорадний. Виключенням був лише Ті Джей Вотт, який як завжди грав на рівні найкращого захисника сезону. Але старань одного Вотта недостатньо для того, щоб мати шанс в іграх з такими суперниками, як «Найнерс». На передсезонці «Піттсбург» був фантастичним. Але в регулярці все виявилось складніше.
Сенсація тижня: «Тампа-Бей» на виїзді перемогла «Міннесоту»
«Тампа-Бей» сприймається як одна з найгірших команд цього сезону. Багато в чому – через їх проблему з квотербеками. Бейкер Мейфілд виглядає не більш ніж екстреною латкою, а Кайл Траск – це взагалі несерйозно. Але «Бакканірс» загалом, і Мейфілд окремо, показали, що вони не згодні з тим, як їх сприймають.
«Бакс» не провели видатний матч. Їм було важко просувати м’яч і 29 ярдів за перші 6 драйвів є найкращим доказом цього. Але «букан’єри» не опускали руки і продовжували битися. За що й отримали нагороду у вигляді трьох результативних драйвів, один з яких став переможним. Мейфілд, як і весь напад, теж почав погано, але згодом розігнався і завершив матч з двома тачдаунами і дуже важливим скремблом на третьому дауні у фіналі гри. Можливо, фани та експерти занадто рано оголосили «Тампа-Бей» безнадійними аутсайдерами.
Не применшуючи заслуг «Бакканірс», варто сказати, що «Міннесота» багато в чому сама програла цей матч. Минулого сезону «Вайкінгс» вдавалось відскакувати в таких близьких матчах. Але схоже, що магія скінчилась. «Вікінги» дозволяли собі занадто багато помилок і тричі втратили м’яч в першій половині гри (перехоплення і 2 фамбли). «Бакканірс» з цих втрат витиснули всього 3 очки, але «Вайкінгс» втратили можливість заробити як мінімум 6, бо перехоплення та один з фамблів стались в червоній зоні.
Помилки нападу довгий час компенсував захист «Міннесоти», але на всю гру його не вистачило. Оборона «Вайкінгс» просіла перед перервою, коли дозволила супернику зрівняти рахунок, а перший драйв «Бакс» після перерви остаточно добив захист «вікінгів». В них закінчились сили і вони не змогли зупинити «Тампа-Бей» на двох фінальних драйвах, якими «букан’єри» здобули перемогу. «Вайкінгс» продовжують грати в хаотичний футбол, але тепер в них вже немає того дикого фарту з минулого року. Тож «Міннесоті» треба подумати над тим, як зробити свою гру більш стабільною.
Традиція тижня: «Грін-Бей» без Аарона Роджерса все одно перемогли «Чикаго»
«Беарс» – це сучки «Пекерс». З останніх 10-ти матчів між «ведмедями» та «пакувальниками», 9 виграли хлопці в зелено-жовтій формі. Фани «Чикаго» мали надії, що після від’їзду Аарона Роджерса «Грін-Бей» стане слабшим і вони нарешті зможуть перервати домінацію «Пекерс». Ніт. «Грін-Бей» може домінувати над «Чикаго» і без свого легендарного квотербека.
Насправді для фанів «Пекерс» перехід від Аарона Роджерса до Джордана Лава був джерелом неабиякого стресу. Що й не дивно, адже попри три роки в лізі Джордан так і не понюхав справжнього пороху. А в нечасті моменти появи на полі Лав був далеким від ідеалу. Проте в своєму повноцінному дебюті молодий квотербек зробив достатньо, щоб заспокоїти прихильників «Грін-Бей». Лав грав не без помилок, але жодна з них не була критичною. Та й вдалих рішень і пасів у Джордана було набагато більше. Особливо показовим був драйв на стику третьої та четвертої чвертей. «Чикаго» скоротили відставання до 10 очок і помітно забирали ініціативу. Лав поховав надії «Беарс» на камбек всього трьома пасами. При чому один з них був на третьому дауні, а інший – після власного фамблу, який сам Лав і підчистив. Квотербек завершив матч із трьома тачдаунами і без перехоплень. Джордану є над чим працювати, але «Грін-Бей» може дивитись в майбутнє з оптимізмом.
Позитивних емоцій фанам «Пекерс» додав і їх раннінбек – Аарон Джонс. Навіть попри обмежене використання (Джонс не отримував м’яча всю другу чверть), раннінбек зробив визначний вклад в перемогу «Грін-Бей». Аарон заніс два тачдауни (по одному на виносі і на прийомі) і став лідером команди як за виносними, так і за ярдами на прийомі. Якщо Джонс продовжить так і далі, то адаптація Лава до основи пройде ще більш успішно та непомітно.
«Чикаго» входили в сезон з надіями, що гра команди зміниться та покращиться. Особливо з урахуванням того, що Філдз отримав повноцінного ресивера №1 в особі Ді Джей Мура. Але поки змін непомітно. Мур прийняв всього два паси на 25 ярдів. І при цьому Філдз кинув йому рівно два паси. Не такої ефективності очікували від нової зв’язки «Беарс». Та й плейколлінг «ведмедів» був до біса передбачуваним – скріни та постійні скрембли Філдза. Квотербек знову став лідером команди за виносними ярдами, але це аж ніяк не йде йому в плюс. Бо один з його скремблів закінчився фамблом, а при виконанні своїх прямих обов’язків, себто киданні пасів, Філдз кинув пік-сікс, який остаточно закрив питання про переможця. «Чикаго» все ще багато треба працювати над своєю грою.
Зіпсоване свято тижня: «Нью-Інгленд» не зміг переграти «Філадельфію» на очах Тома Бреді
Матч першого тижня був особливим для «Нью-Інгленда». На стадіон завітав їх легендарний екс-квотербек Том Бреді, на честь якого «Петріотс» збирались провести спеціальну церемонію вшанування в перерві гри. Церемонія принесла багато позитивних емоцій фанам «патріотів», а Бреді сказав багато теплих слів. Проте, позитив від цієї події трохи зіпсував результат матчу «Нью-Інгленда» та «Філадельфії». Попри достатьно прикладених зусиль, «Петріотс» все ж не вистояли проти чинного чемпіона НФК.
«Нью-Інгленд» провалив старт гри, що в цілому і визначило подальшу долю матчу. Перші два драйви «Петріотс» завершились пік-сіксом та фамблом на межі власної червоної зони, після якого «Філадельфія» занесла тачдаун. Важко претендувати на перемогу, коли наприкінці першої чверті ти вже гориш 0:16. Проте до честі «патріотів», вони не здались. Після катастрофічного старту напад «Нью-Інгленда» прийшов до тями і почав показувати цілком непогану гру. Був шалений дисбаланс в бік пасової гри, оскільки виноси не працювали, і були невдачі на критичних конвертаціях четвертого дауну, але атака «Петріотс» вже виглядає набагато кращою за минулорічну. Білл О’Браєн поступово наводить лад і змушує цей механізм працювати. Зважаючи на те, що захист «Нью-Інгленда» залишився на тому ж високому рівні, перспективи команди в цьому сезоні виглядають більш оптимістично, ніж торік.
«Філадельфія» хоч і перемогла, але навряд чи може бути задоволена рівнем гри. Так, їх захист був на висоті. Пік-сікс від Даріуса Слея, вимушений фамбл від Джордана Девіса, критично важливий сек від Джалена Картера у фіналі гри. Оборона «Іглз» хоч і пропустила пару ударів, але в найважливіші моменти трималась і саме вона виграла цей матч. Що є поганою новиною для нападу «орлів». Атака «Іглз» не могла знайти свою гру. «Філлі» конвертували всього 4 третіх дауни з 13-ти і лише двічі зайшли в червону зону. Виносна гра не приносила великої користі, а Джален Хьортс взагалі забув про паси на дальні дистанції. Квотербек ще й фамбл зробив у фіналі гри, який ледь не прирік «Іглз» на поразку. Звісно, що захист «Нью-Інгленда» був більш ніж компетентним і доклав свою руку до страждань нападу «орлів». Але також помітно, що атака «Філадельфії» поки не в формі.
Приниження тижня: «Даллас» насухо розтрощив «Нью-Йорк Джаянтс»
«Даллас» був фаворитом цього матчу і їх перемога не стала б сенсацією. Але те, як вони її здобули – отут був трохи шок. «Ковбойс» познущались над «Джаянтс», вирвали їх душу та зжерли живцем.
Запорукою тотальної домінації «ковбоїв» стала гра їхнього захисту. Він робив все. Створював шалений тиск на Деніела Джонса, збивав паси, робив перехоплення та фамбли, множив на нуль виносну гру, заробляв очки. Захисники «Ковбойс» були кращими в кожному аспекті. Вже після першої чверті «ковбої» перемагали 16:0 і лише 3 очки було набрано нападом. Це була брутальна демонстрація сили. Загалом же оборона «Далласа» закінчила гру із 7 секами, 10 теклами з втратою ярдів, вимушеним фамблом та 2 перехопленнями, одне з яких було пік-сіксом. Захист «Ковбойс» готовий до боротьби за чемпіонство дивізіону.
За розвитком гри, напад «Далласа» міг взагалі не виходити на поле і команда все одно б перемогла. Тому «Ковбойс» могли дозволити собі грати на чілі. Дак Прескотт кинув всього 13 пасів на 143 ярди, без тачдаунів, і цього було досить. Бо квотербека страхував не лише захист, а й виносна гра. Тоні Поллард з першого матчу почав доводити, що тренерський штаб зробив вірне рішення, коли підвищив його до раннінбека №1. Два тачдауни та 82 ярди – нічогенький результат. Епізодами ще й вмикався спрінтер КаВонте Тюрпен, який також заніс тачдаун. «Даллас» максимально підняв собі настрій і задав правильний тон на весь сезон.
По рахунку зрозуміло, що все, що для «Джаянтс» могло піти не так, пішло не так. Перший драйв наче став передвісником майбутнього провалу. Перспективний третій даун на 8-ми ярдах «Ковбойс» згодом перетворився для «Джаянтс» на філдгол з 27-ми ярдів. І як вишенка на торті – цей філдгол заблокували і повернули для тачдауну. Після цього з «Нью-Йорка» наче вийняли душу. Вони нічого не могли зробити на полі. Єдиний більш-менш успішний драйв закінчився промазаним філдголом. На всіх інших драйвах в «Джаянтс» або летіли перехоплення, або були фамбли, або вони провалювали четверті дауни. Захист, як і напад, також був безпомічним і не міг зупинити «Ковбойс» аж до перерви, коли рахунок вже був 26:0. Це був повний провал. Тож «Джаянтс» потрібен час не лише на роботу над помилками, а й на психологічне відновлення після такого побиття.
Трилер тижня: «Нью-Йорк Джетс» в овертаймі здобули піррову перемогу над «Баффало»
Завершення першого ігрового тижня стало вогняною кульмінацією, яке підтвердило, що наша улюблена НФЛ дійсно повернулась. «Джетс» та «Біллс» видали шалений трилер з драмою, емоційними гірками, помилками, шикарними тачдаунами та фантастичною розв’язкою в овертаймі. Але цей епічний матч закінчився із гірким післясмаком для фанів «Нью-Йорка».
Дебют Аарона Роджерса за «Джетс» був однією з найочікуваніших подій нового сезону. І він перетворився на катастрофу. Квотербек зіграв всього 4 снепи, після чого залишив поле із травмою. Аарон дуже невдало прийняв сек і пошкодив ногу. В «Нью-Йорку» одразу зрозуміли, що сталось щось дуже погане. Роджерс ще пройде додаткові сканування та обстеження, але його діагноз виглядає очевидним – розрив ахіллового сухожилля. Якщо не станеться дива, то сезон для квотербека завершено. А зважаючи на вік Аарона – це може бути і кінець кар’єри. Ера Роджерса в «Джетс» тривала 11 хвилин.
В «Нью-Йорка» не було іншого вибору, окрім як знову грати із Заком Вілсоном. І Зак Вілсон грав… ну, як Зак Вілсон. Його перформанс був далеким від ідеалу, він перетримував м’яч і кинув своє обов’язкове перехоплення. Але при цьому Вілсон все ж знайшов ігровий ритм і в цілому провів не такий вже й поганий матч. Навіть тачдаун на іншого Вілсона, який Гарретт, кинув. Із Заком в старті сезон «Нью-Йорка» точно буде йти не за тим планом, який вони мали перед його початком, але це не означає, що «надзвукових» можна ховати. Вони битимуться. І для цього в них є принаймні два засоби.
Перший – Бріс Холл. Раннінбек вперше зіграв після серйозної травми коліна, якої він зазнав в дебютному сезоні, і показав, що він ані трохи не змінився. Своїми першими двома виносами Бріс розірвав захист «Біллз» і набрав 26 та 83 ярди. Загалом він завершив гру із 127 ярдами і хоч не заніс тачдаун, але зробив вагомий внесок в перемогу. З Холлом виносна гра «Джетс» буде в повному порядку.
Другий – захист. Оборона «Джетс» неймовірна. Вони не дали набрати «Біллз» більше ста виносних ярдів, аж 4 рази відібрали м’яч і хоч дозволили трохи повеселитися Стефону Діггзу (102 ярди, тачдаун), але всіх інших ресиверів міцно прикрили. Зіркою матчу був сейфті Джордан Вайтхед, який зробив 3 перехоплення, проте похвали заслуговує весь захист «надзвукових». Це талановита та зіграна група, яка здатна вигравати матчі, навіть якщо їх напад не буде демонструвати ефективної гри.
Щодо «Баффало», то вони починають сезон з тією ж проблемою, з якою завершили попередній – втрати м’яча. Схильність Джоша Аллена до ризику стає хворобливою і більше шкодить «Біллз», ніж приносить користь. Квотербек «буйволів» кинув 3 перехоплення і щонайменше 2 з них могли ніколи не трапитись. Аллен влупив дурними пасами на 50+ ярдів, які легко перехопив сейфті «Джетс». Вигода «Нью-Йорка» з цих перехоплень була мінімальна (всього 3 очки), але «Біллз» могли зберегти м’яч в себе і продовжувати драйви, якби Аллен обрав більш безпечний варіант розіграшу. Хоча й без ризику Джош двічі втратив м’яч, кинувши перехоплення та зробивши фамбл. Аллен погано починає сезон і одразу ставить себе в скрутне становище. Бо якщо він зіграє ще кілька таких матчів, то постане питання – а чи здатен Джош до подальшого розвитку взагалі? Чи це його стеля і кращим він вже не буде? Додайте до цього нездатність виносної гри зняти тиск з квотербека і посередній виступ захисту, і стане очевидним, що «Біллз» отримали багато матеріалу для роботи вже після першої гри сезону.
Тачдаун тижня: Гарретт Вілсон перетворив перехоплення на вирішальний тачдаун
Зірковий ресивер «Джетс» був дуже тихим майже весь матч. А потім видав шедевральний прийом, перетворивши перехоплення на тачдаун, що зрівняв рахунок у ключовий момент.
Рандомний тачдаун тижня: захист «Індіанаполіса» заробив тачдаун, поки напад «Джексонвілля» не розумів, що відбувається
Минув лише тиждень регулярного сезону, а ми вже отримали один з найбільш рандомних тачдаунів року. Тревор Лоуренс намагався кинути пас, коли його вдарив захисник і м’яч впав на газон. Всі подумали, що це був невдалий пас і зупинились на своїх місцях. Але рефері не давали свисток. Гра тривала. І першим це зрозумів лайнбекер Заїр Франклін. Він вибив м’яч з рук раннібека «Джегс» Бігзбі, який підняв його з газону і просто стовбичив з ним. Потім м’яч швиденько підхопив ДеФорест Бакнер і заніс тачдаун, який арбітри справедливо зарахували.
Це еталонний приклад виразу «грай, поки арбітр не зупинить гру».
Результати першого тижня виглядають наступним чином
Наступного тижня «Канзас-Сіті» спробує реабілітуватись у матчі з «Джексонвіллем». «Нью-Йорк Джетс» без Роджерса спробують зупинити «Даллас». А в центральному матчі «Цинциннаті» зійдуться в битві із ще одним конкурентом подивізіону – «Балтимором».
