Україна зіграла на утримання проти македонців – але таким чином створила купу моментів, які не реалізувала
Питання – до вибору стратегії, майже немає питань – до її ефективності.
Збірна України у номінально домашньому матчі перемогла Північну Македонію та зберегла сподівання на прямий вихід на Євро-2024 – 2:0.
Оперативно розбираємо гру національної команди.
***
Сергій Ребров у такому матчі до експериментів не вдавався – максимально прогнозований склад. Найбільшу проблему, а саме травми основних правих вінгерів, тренерський штаб вирішив довірою до Олександра Зубкова, який останнім часом у збірній грав дуже мало.
Серед інших позицій, де могли виникати хоча б якісь сумніви – голкіпер та форвард. У ворота повернувся Анатолій Трубін, який почав отримувати стабільну ігрову практику у «Бенфіці» та успішно нею користатися – Георгій Бущан тепер присів у запас.
Попереду – все ж остаточна ставка на Артема Довбика, що давно напрошувалося з огляду на форму Романа Яремчука.
Після свого мікропошкодження повністю відновився Михайло Мудрик, трикутник у центрі поля – незмінний, як і четвірка у лінії захисту.
Україна нарешті впевнено стартувала – працювали обрані варіанти у білд-апі та підході чужих воріт
За підсумками минулих матчів ледь не головним питанням до Реброва була відсутність контролю над ситуацією – у жодній з ігор (навіть з Мальтою) команді не вдавалося створювати перманентний тиск на суперника з перших хвилин. Україна переважно вмикалася або у другому таймі, або просто тоді, коли встигла наробити собі проблем.
Матч з македонцями видався іншим – збірна насправді проводила потужний відрізок зі старту, маючи ініціативу на полі. Йдеться саме про фази переходу в атаку та їхнього розвитку, бо безпосередньо у фінальній третині не все було добре.
І тут варто відзначити, що такий розвиток подій став можливим завдяки певним заготовкам. Деякі з них збереглися ще з вересневих ігор – наприклад, формація у три центрбеки у білд-апі. Варіацій насправді аж декілька:
➡️ зі Степаненком у трійці позаду;
➡️ З Миколенком у трійці позаду (Конопля підіймався вище, Зубков йшов вужче, Мудрик зліва отримував усю бровку);
➡️ стандартні розіграші у два центрбеки, але із залученням Трубіна.
Останній варіант, до речі, пару разів допоміг проти фірмового пресингу Північної Македонії, коли усі їхні три атакувальні гравці бігли тиснути по центру:
Перші ж два варіанти натомість були ефективними вже в атаці завдяки насиченню флангів фулбеками. Саме звідти прийшли перші моменти:
Закидання Коноплі на Довбика, коли той пробивав з гострого кута
Ривок Миколенка під крос
Щоправда, іноді виходила плутанина, коли м‘яч доходив на фланг, однак вимальовувалися розриви з іншими партнерами та діри у центрі поля – зокрема через поспішний рух під діагоналі:
Акцент змістився наліво – Мудрик кількістю спроб загострити компенсував якість гостроти, яку втратив правий фланг
Після перерви тренер суперника змінив свого правого захисника – і це не дивно, адже увесь тайм його фактично тероризував Мудрик.
Михайло точно був найактивнішим гравцем на полі – просив паси, обігрував, бив. Інша річ, що його дії у завершальних стадіях були не надто ефективними – десь страждала реалізація, десь причиною були неправильно прийняті рішення.
Однак парадокс – у найгострішому моменті за його участі Мудрик робив все вірно попри те, що «у лайві» могло здатися навпаки. Йдеться про той самий прохід з ударом у голкіпера з близької дистанції:
Більшість думок, які довелося зустріти – мовляв, Михайлу треба було віддавати передачу. Але насправді не було кому, бо все перекрили македонці:
Варіант з пасом був хіба що при входженні у карний, але навряд спроба такої передачі була б радикальнішим рішенням, ніж взяти ініціативу на себе, адже попереду був простір:
Тому питання – виключно до удару та реалізації (на відміну від інших моментів).
Також є версія, що активність Мудрика – не його власне бажання тягнути гру на себе, а вимога тренерського штабу. Бо, втративши Циганкова та Ярмоленка, потенціал креативу та своєчасних розумних дій у третій зоні серйозно зменшився.
Тому як один з виходів з ситуації – зробити ставку на кількість та постійний тиск на захисників, як це вийшло у Мудрика.
Правий фланг натомість функціонував гірше – туди, по-перше, не так часто грали. По-друге – Зубков не зовсім виправдав своє потрапляння у старт.
Гол теж прийшов зліва – м‘яч вперед протягнув Миколенко, потім відбір та миттєва втрата македонців, чим скористався Судаков (з рикошетом):
Збірна все ж не витримала такий темп до самої перерви – видала нервову кінцівку тайму
Втім, одразу після забитого голу збірна підсіла. Було дві фази. Перша з них – нервова кінцівка тайму та 5-хвилинка, впродовж якої македонці пару разів входили у карний та мали моменти.
До цього у Трубіна практично не було роботи, а згодом він повинен був виручати у стількох епізодах, що навіть молодий Судаков у центрі поля активно закликав партнерів заспокоїтися, щоб пережити неочікувану навалу суперника.
З моментів слави Анатолія:
Сейв, коли боротьбу програв Матвієнко
Сейв, коли пройшла атака лівим флангом України (Миколенко викинувся вперед, а Мудрик ліниво зіграв в обороні, хоча до цього класно допомагав Віталію)
Друга фаза – вже у другому таймі, коли Ребров та його асистенти суттєво змінили стиль гри збірної.
Україна після перерви зіграла на утримання – але створила купу моментів, біля своїх воріт помилившись одного разу
Як і в моменті з Мудриком, тут могло скластися першочергове оманливе враження – мовляв, Північна Македонія провела куди кращий матч після перерви, ніж українці.
Можливо, так, але різниця не настільки суттєва – тиск опонента, на відміну від першого тайму, не переріс у велику кількість якісних моментів, за винятком єдиного удару.
Це був ще один героїчний сейв Трубіна:
Після цього – дальні постріли та верхові навіси, які не знаходили своїх адресатів. А загалом – два потрапляння у площину (одне з яких – вищезгаданий порятунок Анатолія).
Збірна України натомість діяла на швидких контрвипадах та, взагалі-то, створила просто купу можливостей для того, щоб закрити зустріч у середині тайму, а не у компенсований час завдяки Караваєву.
Нічого зайвого, просто підтвердження цього факту шістьма атаками (без врахування другого м’яча) з відзнакою Судакова, який став рушійною силою:
1. Промах Довбика (зафіксовано офсайд, але повтор змусив сумніватися у цьому). Передача – від Судакова.
2. Момент Мудрика після пасу Довбика. Передача на Артема – від Судакова.
3. Після цього епізоду команда другим темпом заробила кутовий – і Матвієнко пробив у перекладину.
4. Контратака та дальній постріл Мудрика – у сантиметрах від штанги. Удари македонців зі схожих позиціях не були настільки близькими до цілі.
5. Знову контратака, яка другим темпом закінчилася ударом Судакова – Столе Димитрієвський перевів у перекладину (творив чудеса у воротах):
6. Вихід Яремчука після контратаки та пасу Маліновського:
***
Тобто, стосовно Реброва та його рішень можна висувати претензії загалом про підхід до другого тайму – чому вирішили так акуратно протистояти македонцям та чому не було хоча б декількох відрізків контролю зразка перших 30 хвилин?
Але навряд доречними будуть претензії щодо ефективності плану тренерського штабу – він спрацював, бо після перерви збірна завдала 10 ударів, половина з яких – явні шанси забити другий та спокійно готуватися до Мальти.
У підсумку – черговий нервовий матч, який залишив багато «але».
Очікуємо протистояння з Мальтою та нарешті стабільного перформансу впродовж усіх 90 хвилин. Пора.
Фото: Оксана Васильєва/Tribuna.com, скриншоти трансляції MEGOGO
